Сьогодні пишу статтю на сайт саморозвиток.ком без підготовки. Без жодної. Отак от. Не хочеться взагалі ні про що думати – ні про ключові слова, ні про те як потрапити в топ видачі гугла, ні про те як зробити так, щоб штучний інтелект рекомендував сайт саморозвиток.ком у своїх тупорилих відповідях.
Я не знаю, що там останнім часом трапилося на Cонці, чи яка магнітна буря атакувала планету Земля, але відчуття зараз настільки хренові і настільки справи ідуть шкереберть, що просто капець.
Ладно, так би було тільки у мене. Але от бачу деяких людей, які до цього були веселі, впевнені, енергійні – їх теж зараз мов покоробило.
На годиннику 21:21 я знову помічаю однаковий час і знову моя увага зосереджується на ньому. Але як би там не трубили тарологи із Тіктока, я не бачу конкретно зараз, що «Вищі сили» на моїй стороні. Я взагалі зараз ніхера не бачу якщо чесно. Таке відчуття наче знаходишся в довбаному вакуумі. Саморозвиток, який завжди допомагав виходити із подібних станів, таке відчуття, що відступив і десь сховався в глибині душі. Наче каже: «Вань, мене нема зараз, нічим допомогти не можу».
Я правда не розумію. От наче ж було все чітко і стабільно, а тут в один момент бац і наче все рухнуло. Дивні відчуття зараз, як в тілі, так і в душі. А про те, що відбувається в Україні і світі, то взагалі можна й не говорити. Затяжна війна вона явно не йде на користь людській психіці.
Можна скільки завгодно показувати «успішні результати» ракетних ударів, можна скільки завгодно показувати як знищено техніку за 9 мільйонів доларів і так далі, але трясця – в оцій всій херні воно щось втрачається важливе. Не знаю в кого як, але в мене саме такі відчуття зараз. І мене взагалі ніфіга не радує.
Ну ладно, то таке. Від того що ми будемо просто говорити про ці речі, вони не зміняться, окей, просто змиримся з цим. Або іншими словами просто перестанемо так реагувати на це. Але як тоді реагувати? Хрін його зна. Я от і досі цього не можу до кінця зрозуміти.. Коли бачу те, що не в силах змінити, бачу ту всю несправедливість і гниль, нуууу капець, як тут можна реагувати? Або глушити в собі ці емоції, або просто верещати на все горло. Незрозуміло, але треба над цим думати.
Саморозвиток він для того і придуманий, щоб думати, перевіряти, приймати правильні рішення, правильно реагувати. І справжній саморозвиток він зовсім не виглядає як «успішний успіх», «кнопка бабло», «базовий мінімум» і проча херня. Зовсім він так не виглядає.
Справжній саморозвиток заключається в такому от відчаї. В страхах. В незрозумілості. В останніх силах. У невірі. У проблемах. У самотності. У ранах, які болять виключно для себе.
Але знаєш, жодна рана, яка тобі дісталась і яку ти терпиш – вона не даремна. І мені дуже хочеться вірити, що це дійсно так.
Зараз на годиннику 21:35.
Цю статтю я писав абсолютно не задумуючись.
Просто так як хотів. Фрірайтинг можна сказати.
Мій внутрішній цензор зараз разом з саморозвитком десь заховався 😊
А якщо серйозно… то варто іноді дозволяти собі отакі от «слабкості». Треба не робити вигляд, що все чудово і все класно і я такий впевнений і сильний як кінь))
Зараз я дозволяю собі бути слабким. Зараз я дозволяю собі відчувати себе хєрово.
Але не треба цим уже занадто захоплюватися. Треба потроху викарабкуватися з цього… Як? Буду розказувати в наступних статтях.
Взагалі моя ціль зараз написати на сайт саморозвиток.ком якомога більше корисних матеріалів.
До війни у мене було їх багато заготовлено, але на жаль, мало що збереглось. Та і сьогодення на жаль уже не зовсім підходить до тих знань, що у мене були зібрані 4-5 років тому.
А тому я буду починати все спочатку. Як і писав на сторінці «Про автора» – ніколи не пізно починати все спочатку.
Дякую за увагу) Всім добра і ясності 😊
